про приро статус вконтакте

Вы искали статусы про про приро Мы нашли вам такой статус для контакта, аськи, qip:

Yves Saint Laurent представляет революционную удлиняющую тушь Everlong Mascara, объединяющую в себе весь технологический опыт этой компании. Everlong Mascara дарит ресницам второе измерение, делая их просто вне конкуренции. При контакте с ресницами кисточка нового поколения в сочетании с инновационной формулой удлиняет ресницы все больше и больше в считанные мгновения, одновременно стимулируя их природный рост! Результаты просто потрясают: двойной мгновенный удлиняющий эффект надолго!
Сказка ложь, да в ней намек, комментаторам - Урок. Медведь был безобразным, косолапым и грязным животным. Однако доб-рее его не было никого, во всем лесу. Но звери замечали только его внешность, на что Медведь жутко обижался, ловил их и жестоко избивал ногами. Поэтому звери еПоказать полностью..Сказка ложь, да в ней намек, комментаторам - Урок. Медведь был безобразным, косолапым и грязным животным. Однако доб-рее его не было никого, во всем лесу. Но звери замечали только его внешность, на что Медведь жутко обижался, ловил их и жестоко избивал ногами. Поэтому звери его не любили. Хотя он был очень добрым и веселым. Он любил задорные шутки. За эти шутки звери его скоро жутко возненавидели и били. Да, трудно быть на свете добрым и веселым. Волк был тоже безобразным и грязным. И еще он был очень злым и жесто-ким. Но звери не испытывали к нему ненависти и не били. Потому, что Волк умер еще в раннем детстве. Потому, что Медведь родился раньше Волка. Да, хорошо, когда Добро побеждает Зло. Заяц тоже был злым и жестоким. И грязным. И еще он был трусливым. Га-достей Заяц ни¬кому никогда не делал. Потому, что боялся. Но его все равно сильно били. Потому, что Зло всегда должно быть наказано. И Дятел тоже был злым и жестоким. Он не бил зверей, потому, что у него не было рук. По¬этому, он вымещал свою злость на деревьях. Его не били. Пото-му, что не могли дотянуться. Од¬нажды его придавило насмерть упавшее дерево. Поговаривали, что оно отомстило. После этого звери целый месяц боялись мо-читься на деревья. Они мочились на Зайца. Заяц простудился и умер. Всем было ясно, что во всем был виноват Дятел. Но его не тронули. Поскольку не смогли выковырять из-под упавшего дерева. Да, Зло иногда остается безнаказанным. Крот был маленьким и слепым. Он не был злым. Он просто хорошо делал свое дело. Это он подъел дерево, которое упало на дятла. Об этом никто не уз-нал, и поэтому его не избили. Его вообще били редко. Чаще пугали. Но его было очень трудно испугать, потому что он был слепой, и не видел, что его пугают. Когда не удавалось испугать Крота, звери очень огорчались. И били Мед-ведя. Потому, что им было очень обидно. Однажды Медведь тоже захотел испу-гать Крота. Но Крот не испугался. Потому, что Медведь его убил. Нечаянно. Про-сто Медведь был очень неуклюжим. И звери его очень сильно избили. Даже, не-смотря на то, что Медведь сказал, что пошутил. Плохо, когда твои шутки никто не понимает. Лиса была очень хитрой. Она могла запросто обхитрить кого угодно. Когда ей это удава¬лось, то ее не били. Но иногда ей не везло. И ее били. Били всем лесом. И она уже не могла кого-нибудь обхитрить. Потому, что очень трудно кого-нибудь обхитрить, когда тебя бьют. Однажды ее избили до смерти. Да, жила все-гда на правду выйдет. Кабан был большой, сильный и страшный. Его все очень боялись. И поэто-му его били только всем лесом. Или просто кидали в него камнями. Кабан этого очень не любил. И однажды ночью он спрятал все камни в лесу. За это его очень сильно избили. Больше Кабан никогда не пря¬тал камни. Воистину говорят - время собирать камни и время их не трогать никогда. Козел не был ни злым, ни добрым. Он был просто Козел. Он часто козлил. И его боялись бить. И он своим козловством всех достал. И тогда его избили до смерти. Потому, что иначе он бы умер от старости. Когда-нибудь. Когда Козел умер, Медведь сильно плакал. Потому, что он в тай¬не любил Козла. Да, любовь зла, полюбишь и Козла. Ежик был маленький и колючий. Он кололся. Он не был злым, он кололся по своей приро¬де. Из-за этого его били только в живот. Ежик этого не любил и стал бриться наголо. И тогда его стали бить как всех. Да, очень трудно быть не таким как все. Скунс был почти таким, как Заяц. Но только очень вонючим. Он плохо пах-нул. Его били только в полиэтиленовом пакете. Тогда запах был не такой силь-ный. Однажды у Скунса был день рождения. Он пригласил всех зверей, потому, что был жадным и любил подарки. И звери подари¬ли ему новый полиэтиленовый пакет. И сильно избили до потери сознания. ...
дыня про кого же еще твому приру уже вк следуют:D
Упражнения Максимально расслабьтесь, пользуясь той методикой, которая вам ближе. Повторяйте формулу «Я все могу». Если у вас возникают посторонние или негативные мысли, говорите этим мыслям: «Я все могу». Если появляется навязчивая мысль или образ, не применяйте свою ментаПоказать полностью..Упражнения Максимально расслабьтесь, пользуясь той методикой, которая вам ближе. Повторяйте формулу «Я все могу». Если у вас возникают посторонние или негативные мысли, говорите этим мыслям: «Я все могу». Если появляется навязчивая мысль или образ, не применяйте свою ментальную силу, чтобы избежать его, а повторяйте на различный манер «Я все могу», пойте ее про себя, выкрикивайте по направлению к всплывающим образам. В какой-то период мысли станут чем-то похожими на облака. Неизвестно откуда появляющимися и уплывающими. Просто наблюдайте за этими облаками, повторяя в то же время формулу про себя. Постарайтесь осознать, почувствовать тот пласт ума, который повторяет формулу, и тот, который наблюдает. Постарайтесь повторять формулу и на втором уровне, не прекращая повторения на первом. Наблюдайте за мыслями и образами, которые появляются при этом. Если вы сможете наблюдать, то тем самым включите третий уровень (пласт) ума. Попытайтесь и на нем повторять формулу. Так вы можете открыть множество пластов ума - на каждом из которых существуют свои мыслеобразы и ассоциации. Для упражнения требуется огромная внутренняя энергия. Но даже если вы сможете повторять формулу на двух уровнях, то вы преобразите всю свою жизнь. Вы станете всемогущим. Знайте, ничто не приносит успеха, кроме успеха. Рано или поздно каждому дается столько, сколько он себе пожелал. Гете писал: «В нас расцветает то, что мы питаем, таков вечный закон природы».
Растительная жизнь развивается дальше и усиливаетначатый в минералах способ движения. Наблюдаемое вподходящем измерении, каждое растение представляетсяуже маленькой вселенной особой жизни, и вскоре появля-ются одноклеточные – первые рудименты животного цар-Показать полностью..Растительная жизнь развивается дальше и усиливаетначатый в минералах способ движения. Наблюдаемое вподходящем измерении, каждое растение представляетсяуже маленькой вселенной особой жизни, и вскоре появля-ются одноклеточные – первые рудименты животного цар-ства. Сначала без ядра, затем – простая яйцеклетка, ассо-циация клеток; эволюция продвигается от простого ксложному.В эфире движение обостряется, потенциальная энер-гия приобретает всё большую активность и становится ви-димой на Земле. Органы движения сначала группируютсяв порядке лучей вокруг одного центра, затем – парами,располагающимися по обе стороны от оси симметрии.Сродство к возмущению, проявляемое в частных формахжизни, значительно преобразуется. Наделённое опреде-лённой чувствительностью, оно ищет себе подобных иувеличивается за счёт всех сродств, какие оно может за-хватить. Оно к ним пристаёт, цепляется и увеличиваетсвою силу, свою способность к жизни.Этот простой механизм единства жизни видимой иневидимой открывает перед нами новые горизонты и про-ливает свет на все явления эволюции.Поскольку существуют постоянные отношения меж-ду самим потенциалом жизни, будь то видимой или неви-димой, эволюция системы настроек, которую он представ-ляет, возвращается в нормальные условия. Как бы ни на-зывался жизненный потенциал – минеральный, раститель-ный, животный или человеческий – это одно и то же нача-ло, которое совершенствуется, притягиваясь к положи-тельному полюсу своей системы Мира.Нам известно, по опыту, что этот положительный по-люс представляет максимум силы, электромагнитноймощности, при минимуме плотности. Разрежение энергиитакое, что свобода – почти полная, а манипулированиеэтой энергией порождает огромнейшее число явлений смалейшим усилием.Наблюдение фактов нам показывает, что все сродствастремятся к положительному полюсу Вселенной. Жизньпокорно следует за этими группировками, автономностькоторых возрастает по мере их совершенствования.Сродство, желание, чувство – вот возмущающие при-чины, способные черпать жизнь из мировой субстанции.Так что вполне естественно, что человеческая сущностьпостоянно будет испытывать влечение к этим элементар-ным формам жизни. Её центр притяжения представляетсобой положительный полюс вселенной для всех этих бес-конечно малых жизней. А это приводит к тому, что чело-век испытывает некое общее притяжение к материальномуполюсу жизни, ко всякого рода наслаждениям. И такоепритяжение живой материи – естественный факт эволю-ции.Авторы, которые ставят эгоизм в основание нашихпоступков, всего лишь подчиняются этому закону Приро-ды. Но если они поощряют эволюцию субстанции в низ-ших областях, то взамен они замедляют свою собственнуюэволюцию.
Миша, про говно жирный тролинг. Что говног? Научная концепция? (Кствтати, в США Марксизм изучают намного тщательнее чем в России. Это одна из признаных научных методологий.Турцию в то время называли "Живым трупом". По сравнению с Германией - это мальчик. По пПоказать полностью..Миша, про говно жирный тролинг. Что говног? Научная концепция? (Кствтати, в США Марксизм изучают намного тщательнее чем в России. Это одна из признаных научных методологий.Турцию в то время называли "Живым трупом". По сравнению с Германией - это мальчик. По поводу мемуаров - крайне субьективный источник. Годится лишь для изучения мировоззрения их пишущего. При сверке фактов, многие мемуары пестрят не только сознательными, но и неосознаными ошибками. Но в целом, подумайте: та бойня, то ожесточение, которое произошло в гражданку - это плод столетий. За день такую ненависть не разажжешь. Про власти молчу - они ппросто удоты. По поводу дефецита - ничего подобного небыло. Сам ведь общался с очевидцами:)) Или вы в разных странах жили? За машинами да, в очередях стояли. Но это не главное. Я уже говорил, по ИРЧП СССР опережал Португалию, которую прир Путине мы догнвать лет через 100 пытаемся. Но СССР не Ликургова Спарта. Мы имели многое, хотели большего, но потеряли то что имели. Промышленность похеренна, с/х уничтоженнно. Нефть составляет 25 % от ВВП. Зато доля в ВВП от промышленности меньше чем в Молдавии (в %).Про черное - нет белого и черного. Или только черного. Что, герои Бресткой крепости, которые "погибали за Сталина" сволочами были? Наши деды выйграли Гитлера при Сталине. Благодаря индустриализации, ликбезу и напрежению сил. Но не из за страха. Вождю верили. Герои не боятся, они погибают за Советскую Родину.Опять про революции: все он ирезультат эконеомического краха. Самые первые революции (Английская, Голандская - вобще были неожиданностью для мира. Да и наша первая революция - Ленин сам удивился, когда народ попер на баррикады. Почитайте воспоминания). По поводу хлеба: недостаток был серьезный во всех городах. В армию хлеб поступал в урезаном обьеме. (Со снабжением армии у нас вобще все плохо было, вы сами посудите, почему добиваясь успеха талантливые генералы не могли его развить? Элементарно патронов не хватало). Неудачные попытки реквизии - то о чем я говорил. Это необходимая мера, которую надо было применять активнее. А ссылки без литературы выглядят глупо:) Откуда печатаете?
Красота требует жертвКрасота требует жертв» — ну кому не знаком этот слоган? Все мы слышали его чуть ли не с пеленок. Его делают своим девизом косметические и парфюмерные компании, его так часто упоминают, что он уже стал пословицей. К сожалению, в последнее время его нерПоказать полностью..Красота требует жертвКрасота требует жертв» — ну кому не знаком этот слоган? Все мы слышали его чуть ли не с пеленок. Его делают своим девизом косметические и парфюмерные компании, его так часто упоминают, что он уже стал пословицей. К сожалению, в последнее время его нередко употребляют не в традиционно- переносном смысле, а буквально. Красота требует жертв, или точнее, это люди, требующие красоты, становятся впоследствии ее же жертвами. К примеру, по сообщению Великобританской газеты Newsweek — женщина, мечтавшая сделать себе операцию по похуданию, но, не имея достаточных средств, решилась на преступление. 40-летняя англичанка обокрала 6 (!) магазинов, и была поймана с поличным, когда грабила уже седьмой. Поклонница красоты и стройных форм была осуждена на 2 года условно.Ну разве не жертва? Пойдем дальше:«В Амстердаме мужчина средних лет показался подозрительным двум полицейским, которые и решили проверить, откуда это в столь поздний час (час ночи) мужчина идет с такими полными пакетами. Услышав свист и увидев направляющихся к нему двоих полицейских, неизвестный бросил пакеты и кинулся бежать. Однако его задержали и месте с пакетами доставили в участок. При осмотре содержимого пакетов было выяснено, что все вещи, находившиеся там, были украдены в тот же день из одного дорогого бутика одежды. При допросе задержанный признался, что это именно он обокрал магазин, и теперь возвращался домой. На вопрос, зачем он это сделал, преступник ответил, что у него нет денег, чтобы купить всю эту одежду, а одеваться красиво и дорого хочется и ему. Мужчине предъявили наказание — 1 год общественных работ» - сообщает местный телеканал «А+» Вот на что подтолкнуло желание красиво одеваться этого честного человека (до этого задержанный ни разу не подвергался аресту, и имеет в целом хорошую репутацию). И ради каких-то костюмов и пары брюк он теперь целый год будет подметать улицы, и мыть уборные. Как? И это для вас не жертва? Тогда продолжим: «В штате Кентукки (США) 22-х летняя девушка чуть не умерла прямо на хирургическом столе под ножом врача, — сообщает газета «АВС», — во время операции у девушки внезапно остановилось сердце. К счастью, врачи вовремя оказали экстренную помощь, и вернули любительницу самосовершенствования к жизни. Как выяснилось потом, сердцеостановилось из-за превышения дозы наркоза. Врача, делавшего наркоз и руководившего операцией, сняли с должности». А вот это уже серьезно — девушка была на волосок от смерти, и только по счастливой случайности осталась жива.Наверняка, этой операции ей будет вполне достаточно и она больше не согласится на пластику. Хотя, кто знает...Нечто подобное случилось и в России, в Ставрополе: «Девушка 32-х лет после операции по увеличению губ обнаружила, что ее губы стали не просто пухлые и большие, а гигантско-большие и пухлые. При операции произошла ошибка, и размер губ неизвестным образом превысил желаемую норму, а также форму. Пациентка подала в суд на клинику» — сообщает телеканал «НТВ».Вот это да! Как говорится, хотела стать Анджелиной Джоли, а превратилась в мультяшку из Покемона. Интересно, как она кушает? Хотя, чисто по-человечески, девушку нереально жалко. Жертва? Жертва.Список можно продолжать очень и очень долго — ведь я тут не упомянул про то, что девушки во всем мире, желающие себе модельных форм, умирают от истощения, не упомянул, что множество моделей умирают каждый день по неизвестнымпричинам (ведь это все непосредственно относится и к красоте). А ведь все это имеет место быть и в нашей республике.Напомню, что, к сожалению, сейчас не все пластические операции заканчиваются успехом, случаются и такие случаи, как те, что были описаны выше. И зачем? Спрашивается, ради чего люди уродуют свою вне ...
УпражненияМаксимально расслабьтесь, пользуясь той методикой, которая вам ближе. Повторяйте формулу «Я все могу». Если у вас возникают посторонние или негативные мысли, говорите этим мыслям: «Я все могу». Если появляется навязчивая мысль или образ, не применяйте свою менталПоказать полностью..УпражненияМаксимально расслабьтесь, пользуясь той методикой, которая вам ближе. Повторяйте формулу «Я все могу». Если у вас возникают посторонние или негативные мысли, говорите этим мыслям: «Я все могу». Если появляется навязчивая мысль или образ, не применяйте свою ментальную силу, чтобы избежать его, а повторяйте на различный манер «Я все могу», пойте ее про себя, выкрикивайте по направлению к всплывающим образам. В какой-то период мысли станут чем-то похожими на облака. Неизвестно откуда появляющимися и уплывающими. Просто наблюдайте за этими облаками, повторяя в то же время формулу про себя. Постарайтесь осознать, почувствовать тот пласт ума, который повторяет формулу, и тот, который наблюдает. Постарайтесь повторять формулу и на втором уровне, не прекращая повторения на первом. Наблюдайте за мыслями и образами, которые появляются при этом. Если вы сможете наблюдать, то тем самым включите третий уровень (пласт) ума. Попытайтесь и на нем повторять формулу. Так вы можете открыть множество пластов ума - на каждом из которых существуют свои мыслеобразы и ассоциации. Для упражнения требуется огромная внутренняя энергия. Но даже если вы сможете повторять формулу на двух уровнях, то вы преобразите всю свою жизнь. Вы станете всемогущим. Знайте, ничто не приносит успеха, кроме успеха. Рано или поздно каждому дается столько, сколько он себе пожелал. Гете писал: «В нас расцветает то, что мы питаем, таков вечный закон природы».
Білет 22. 1. Прир.середовище володіє 2-ма видами ресурсів: 1)Ресурси,що забирають з природи; 2)Відходоємність. Показать полностью..Білет 22. 1. Прир.середовище володіє 2-ма видами ресурсів: 1)Ресурси,що забирають з природи; 2)Відходоємність. Найстійкіший компонент – домогосподарство. Обсяг ресурсів і відходів прямо пропорційний кіл-ті домогосподарств і підприємств,стійкість мікроекономічної системи визнач.темпами зростання чисельності населення(слаборозвинуті країни) і обсягів виробництва(розвинуті країни). Найменш стійким компонентом мікроекономічної системи є природа. 2. Безвідходні (маловідходні) технології розвиваються в таких напрямках: створення різноманітних видів безстічних технологічних систем і водооборотних циклів на базі існуючих, перспективних засобів, що впроваджуються; розробка і впровадження систем переробки відходів виробництва і споживання, що розглядаються як вторинні матеріальні ресурси; створення принципово нових процесів отримання традиційних видів продукції, що дозволяє виключити або скоротити технологічні стадії, на яких утворюється основна кількість відходів; розробка і створення ТПК з замкнутою структурою матеріальних потоків сировини і відходів, що мають мінімум викидів у навколишнє середовище. Система стає безвідходною, коли на Н-й стадії забезпечується найбільш ефективне використання природної сировини і енергії, а кількість відходів, що виділяються, не виявляє негативного впливу на навколишнє середовище. Розрізняють два типи безвідходних технологій: відкриті і закриті. Відкрита система забезпечує безвідходне виробництво поетапно, за стадіями. Кінцева мета при такій системі досягається технологічним доповненням кожної стадії переробки відходів. Безвідходна система закритого типу характеризується тим, що відходи виробництва, що утворюються на різних ступенях технологічного процесу, наприкінці спрямовуються на переробку в початкову стадію. Важливим напрямком екологізації матеріального виробництва на сучасному етапі є максимальне залучення в господарський обіг вторинних ресурсів. Важливе значення для раціонального природокористування має створення на різних рівнях господарювання кадастру вторинних ресурсів і документа, що містить сукупність вірогідних і необхідних відомостей про кількість відходів, що утворилися, і основні напрямки еколого-економічної ефективності їхньої утилізації.
Білет 16. 1. Макроекономіка природокористування вивч.закономірності пов’язані зі зміною цін на ресурси, зміну сусп.моделей, їх використовування . 2.1)Адміністративні – хар-ся втручанням держави у справи держ.підприємців.Поділ. на:заборони,еколог.ліцензії,обмеження(ліміти Показать полностью..Білет 16. 1. Макроекономіка природокористування вивч.закономірності пов’язані зі зміною цін на ресурси, зміну сусп.моделей, їх використовування . 2.1)Адміністративні – хар-ся втручанням держави у справи держ.підприємців.Поділ. на:заборони,еколог.ліцензії,обмеження(ліміти на природокор.),заходи адмін.. та кримін. відповідальності(поперед попер,штафи,конфіскація,вилучення незаконно добутої продукції,позбавл.ліцензії); 2)Економічні – засновані на принципах ринкової економіки.До них водносять:плата за забр.НС,плата за користув.прир.ресурсами,субсидії,безвідсоткові і довгострокові позики на природоохоронні заходи,податкові пільги і прискорена амортизація очисного устаткування,створ.еколог.фондів,екологічне страхування,ринок еколог.послуг. & ~ 0 млі, з метою розселення людей; -створ.принципово нових уявлень про цілі і способи розвитку економічних систем 3).Нульвого зростання. Треба високо розвинутим країнам зупинити економічне зростання і використовувати інвестиції лише для підтримки існуючого технологічного капіталу. 4).Стійкого розвитку. Припускає певні обмеження в області експлуатації природних ресурсів але ці обмеження відносні. 2. Еколог.аудит-це незалежна задокументована оцінка дотримання суб’єктів господарської діяльності, вимог зокрема нормативів і нормативних документів в галузі охорони н/с, вимог міжнародних стандартів і підготовка рекомендацій по поліпшенню екологічної діяльності.
Білет 9. 1.Порівняльна економічна оцінка прир.ресурсів необхідна для визначення ефективності різних заходів спрямованих на більш повне використання прир.ресурсів,підвищення їх продуктивності і якості, ефективності ресурсів різних районів. Вона поділяється на Експлуатаційну – Показать полностью..Білет 9. 1.Порівняльна економічна оцінка прир.ресурсів необхідна для визначення ефективності різних заходів спрямованих на більш повне використання прир.ресурсів,підвищення їх продуктивності і якості, ефективності ресурсів різних районів. Вона поділяється на Експлуатаційну – цей показник може модифікуватися залежно від поставленої мети,але в основі його розрахунку повинна лежати разностная величина приведених витрат по варіантах порівняння, виходу додаткової продукції природокористування. Середньозахисну – головне призначення виду цієї оцінки, визначення доцільності збереж. Прир.ресурсів середньо захисного призначення(ліси). 2.Історія формування екологічного законодавства України умовно складається з двох частин: 1)законодавча база, що була створена у СРСР: «декрет про землю,1917»;«про ліси,1918»;«про надра землі,1919»;«про охорону пам’ятників природи,садів і парків,1921»; В 1960р. були прийняті закони про охорону природи в усіх союзних республіках. В 1977р. в конституцію СРСР було включено статті 18,42 де обумовлювалась охорона НС. 2)Законодавча база, що створилася в період самостійності країни. 1991 – 1996рр було розроблено і ухвалено низку законів України в сфері регулюв.екологічної та ядерної безпеки. Також сформувалась окрема галузь екологічне право.
Хватит про меня подлости писать всякие и всё такое знаете как не приятно когда обзывают"Клоном,фейком и так далее"Просто правда меня бесят те люди,которые про меня всем плетут плетни вот Ибадова была нормальная и сейчас тоже.Но зачем пишут что я жирная!Кто нибудь ещё скажет прирою на том же месте.ВС ув.Шевча
Текст для выполнения заданий A6-A11 (1)... (2)Неудивительно, что одно из самых древних занятий человека - горнорудное производство, то есть поиск, разведка, добыча и переработка руд. (З)Руду недостаточно добыть, из неё ешё нужно извлечь полезный компонент, чтобы выплавиПоказать полностью..Текст для выполнения заданий A6-A11 (1)... (2)Неудивительно, что одно из самых древних занятий человека - горнорудное производство, то есть поиск, разведка, добыча и переработка руд. (З)Руду недостаточно добыть, из неё ешё нужно извлечь полезный компонент, чтобы выплавить металл. (4)В результате неизбежно происходит загрязнение окружающей среды. (5)... в Средние века добыча чёрных металлов была залогом экономического процветания для многих стран, то сегодня, оберегая и охраняя природу, многие государства уже отказываются от добычи руды открытым способом, предпочитая закрытый шахтовый метод. (6)Пустая порода, извлечённая из недр при добыче руды, - это большая экологическая проблема для районов, где идёт активная добыча полезных ископаемых.
слева похожа на тюннингованую приру)з.ы. без критики про ваз, пожалуйста!!
Из работы В. И. Ленина “Социализм и Религия”:…Религия есть один из видов духовного гнета, лежащего везде и повсюду на народных массах, задавленных вечной работой на других, нуждою и одиночеством. Бессилие эксплуатируемых классов в борьбе с эксплуататорами так же неизбеПоказать полностью..Из работы В. И. Ленина “Социализм и Религия”:…Религия есть один из видов духовного гнета, лежащего везде и повсюду на народных массах, задавленных вечной работой на других, нуждою и одиночеством. Бессилие эксплуатируемых классов в борьбе с эксплуататорами так же неизбежно порождает веру в лучшую загробную жизнь, как бессилие дикаря в борьбе с природой порождает веру в богов, чертей, в чудеса и т. п. Того, кто всю жизнь работает и нуждается, религия учит смирению и терпению в земной жизни, утешая надеждой на небесную награду. А тех, кто живет чужим трудом, религия учит благотворительности в земной жизни, предлагая им очень дешевое оправдание для всего их эксплуататорского существования и продавая по сходной цене билеты на небесное благополучие. Религия есть опиум народа. Религия — род духовной сивухи, в которой рабы капитала топят свой человеческий образ, свои требования на сколько-нибудь достойную человека жизнь…Религия должна быть объявлена частным делом — этими словами принято выражать обыкновенно отношение социалистов к религии. Но значение этих слов надо точно определить, чтобы они не могли вызывать никаких недоразумений. Мы требуем, чтобы религия была частным делом по отношению к государству, но мы никак не можем считать религию частным делом по отношению к нашей собственной партии. Государству не должно быть дела до религии, религиозные общества не должны быть связаны с государственной властью. Всякий должен быть совершенно свободен исповедовать какую угодно религию или не признавать никакой религии, т. е. быть атеистом, каковым и бывает обыкновенно всякий социалист. Никакие различия между гражданами в их правах в зависимости от религиозных верований совершенно не допустимы. Всякие даже упоминания о том или ином вероисповедании граждан в официальных документах должны быть безусловно уничтожены. Не должно быть никакой выдачи государственной церкви, никакой выдачи государственных сумм церковным и религиозным обществам, которые должны стать совершенно свободными, независимыми от власти союзами граждан-единомышленников.Только выполнение до конца этих требований может покончить с тем позорным и проклятым прошлым, когда церковь была в крепостной зависимости от государства, а русские граждане были в крепостной зависимости у государственной церкви, когда существовали и применялись средневековые, инквизиторские законы (по сю пору остающиеся в наших уголовных уложениях и уставах), преследовавшие за веру или за неверие, насиловавшие совесть человека, связывавшие казенные местечки и казенные доходы с раздачей той или иной государственно-церковной сивухи. Полное отделение церкви от государства — вот то требование, которое предъявляет социалистический пролетариат к современному государству и современной церкви…По отношению к партии социалистического пролетариата религия не есть частное дело. Партия наша есть союз сознательных, передовых борцов за освобождение рабочего класса. Такой союз не может и не должен безразлично относиться к бессознательности, темноте или мракобесничеству в виде религиозных верований. Мы требуем полного отделения церкви от государства, чтобы бороться с религиозным туманом чисто идейным и только идейным оружием, нашей прессой, нашим словом. Но мы основали свой союз, РСДРП, между прочим, именно для такой борьбы против всякого религиозного одурачения рабочих. Для нас же идейная борьба не частное, а общепартийное, общепролетарское дело…
..А теперь попробую посмотреть на весь воспитательный процесс глазами ребенка. Конечно, я фантазирую, но, кажется, здесь есть рациональное зерно. «Когда я еще в колыбельке, да и потом, в первый год жизни, родители - великаны, а я - маленькая козявка. Я полностью завишу от роПоказать полностью....А теперь попробую посмотреть на весь воспитательный процесс глазами ребенка. Конечно, я фантазирую, но, кажется, здесь есть рациональное зерно. «Когда я еще в колыбельке, да и потом, в первый год жизни, родители - великаны, а я - маленькая козявка. Я полностью завишу от родителей. Они для меня - добрые волшебники. И вдруг я слышу упреки, крики, которые относятся ко мне. Я еще не знаю слов, но эмоции мне уже понятны. Я плохой, вы хорошие. Но когда мне еще нет года, разве я могу что-нибудь сделать неправильно? Да, обмочил пеленки, но разве это неправильно? А что мне прикажете делать? Удерживать мочу? Лучше, чем орать, вовремя сажайте на. горшок. Вы меня шлепаете, потом вдруг заласкиваете. Когда мне два-три года, вы все время от меня чего-то требуете. Я медленно одеваюсь, и вы снова кричите. Но я не могу быстро одеваться, у меня еще недостаточно развиты в мозгу соответствующие центры, «ведающие» точными движениями. Надо было лучше в школе учиться, мамочка! А то ведь ты думала, что если врачом не будешь, то и анатомию знать не надо. Я начинаю плакать, и вы меня успокаиваете. Когда я смеюсь, вы тоже радуетесь. Я вроде бы ничего особенного не сделал, а вы меня то ругаете, то хвалите. В общем, я ничего не могу понять. Да, вы обо мне заботитесь. Но не думайте, что детство - счастливая пора жизни. Ведь я в рабстве у вас. Такой, какой я есть, я вам не нужен. И вы заставляете меня делать не то, что мне хочется, а то, что нужно вам. И я стараюсь к вам приспособиться, отходя от своей природы. Мне становится тяжело жить» (Уже потом, став взрослым, я узнаю, что легче всего жить в соответствии с собственной природой.) Но тем не менее я получаю очень много хорошего от вас. И мой первый вывод: «Я-, ВЫ+». Я стараюсь стать таким, как вы. Я еще не знаю, что и вы тоже в свое время были изуродованы своими родителями и не осознаете сейчас, что мучаете меня. Я вас люблю и не могу жить без вашей любви, но ведь когда я веду себя хорошо, вы вообще не обращаете на меня внимания. Тогда я начинаю болеть и шалить, и вы вновь становитесь внимательными ко мне. Вот почему лет до 14 я часто простужаюсь или нарушаю правила поведения. Потом-то я найду любовь в другом месте. Но болезнь может стать хронической, а мелкое хулиганство порой перерастает в преступное поведение. Дорогие мои родители! Знаете ли вы, что те переживания, которые дает любовь, можно испытать с помощью приема алкоголя или наркотиков? Знаете ли вы, что дети, лишенные любви, часто становятся алкоголиками и наркоманами? , Напрашивается практический вывод. Когда я болею, то должен получать только лечение и уход. На мелкие шалости лучше не реагируйте, а по возможности старайтесь принять участие в моих играх. Но, конечно, все это я узнаю потом, а сейчас я только понимаю, что если нет поглаживаний, то пусть будут хотя бы пинки. (Психолог К.Левпп проводил эксперименты на крысятах. Одних он поглаживал, других колол, третьих оставлял без внимания. Так вот те, кого он поглаживал, выросли здоровыми: кого колол, тоже были здоровыми, но злыми: а кто оыл оставлен без внимания, болели).Помните, папа и мама, каждый день вы пишете мне «сценарий», который мне потом уже не изменить без посторонней помощи. Именно сейчас у меня формируется отношение к людям. Сначала я думаю, что я плохой, а вы хорошие. Настроение у меня от этого подавленное. Я стараюсь вести себя лучше, быстрей одеваться, аккуратней есть, но у меня ничего не получается, а вы меня ругаете и бьете. Конечно, все это я потом забуду, но эмоциональная память останется. Наконец, круг моего общения расширяется. Я иду в школу и очень надеюсь, что там меня поймут лучше, чем вы. Но учителя заставляют меня решать задачи не просто правильно, ...
Сказка про живых и мертвыхСреди множества дурацкий историй, для которых я - единственный шанс быть рассказанными, особое место занимает история ничем не примечательного человека, который живет себе на белом свете, в любом большом городе, или даже во всех больших городах сраПоказать полностью..Сказка про живых и мертвыхСреди множества дурацкий историй, для которых я - единственный шанс быть рассказанными, особое место занимает история ничем не примечательного человека, который живет себе на белом свете, в любом большом городе, или даже во всех больших городах сразу - это как раз совершенно ничего не меняет. Не прозябает, не бедствует, не ютится где-нибудь в третьем кругу спального микроада, среди серо-зеленых обоев, с видом на пивной ларек и районную санэпидемстанцию, а проживает свою единственную и неповторимую жизнь со вкусом и удовольствием. Кофе с имбирем и кардамоном, апельсин и стакан минеральной воды по утрам, увлекательная работа, приятные и необременительные романы, несколько нежных, ни к чему не обязывающих дружб, скрепленных скорее красным китайским чаем, чем кровью, долгие прогулки по вечернему городу, короткие поездки на природу, регулярные визиты в супермаркет, неделя в Египте зимой, две недели в Финляндии летом - такая славная, размеренная, приятная во всех отношениях жизнь. Живет он себе и живет, наслаждается немудреным, но гармоничным узором собственноручно налаженного бытия, но время от времени просыпается с неприятным ощущением: что-то тут не так. Сердцем чует, а объяснить не может, даже себе. «Раз так, - думает, - надо бы махнуть на все рукой и жить дальше». Сказано - сделано, вот и машет наш герой на все рукой, а то и двумя руками сразу, ежедневно, с утра до ночи - без толку.С годами скверное предчувствие посещает его все чаще. «Кризис среднего возраста», - убеждает себя человек, хоть и не верил никогда прежде в этот самый пресловутый кризис. Ну надо же хоть что-то себе говорить в таких случаях... Дальше должно случиться следующее. Однажды, когда герой наш дойдет до ручки, а земная жизнь его - совершенно верно, до половины! - существо, которое он считает своим ближайшим другом, при стечении некоторых причудливых обстоятельств скажет ему: да, кое-что действительно не так, не зря ты насторожился, не с жиру бесишься.«Видишь ли, - объяснит лучший друг, - та самая смерть, которой вы все так боитесь, вовсе не впереди, а позади. Вы все уже умерли, были похоронены, как собаки, без соблюдения надлежащих ритуалов, вот и маетесь тут дурью своей загробной, пока последняя косточка не истлеет где-то там, в черноземе, под ногами живых.Я-то, - признается лучший друг, - совсем другое дело, младший ангел-утешитель четвертого разряда. Работа у меня такая: дружить с вами, дураками, следить, а вдруг кто догадается, как обстоят дела? Ну и тогда уж открыть правду, во всей ее неприглядности. Зачем людям, пусть даже и мертвым, голову зря морочить?» Герой наш, нежный яппи из большого города, должен, по идее, совершенно ошалеть от такой новости. Сперва он, понятное дело, не поверит лучшему другу, станет говорить: «Ну да, отличная метафора, я все понял, хватит». А ангел-утешитель четвертого разряда будет стоять на своем. И в качестве неопровержимых доказательств приведет несколько примеров, описывающих самые что ни на есть обычные и привычные для нас явления.Дескать, где это видано, чтобы живой человек забывал свои сны? То-то же...И еще: только мертвые готовы тратить свое время на ссоры и дрязги. Живым-то делить нечего.И: только мертвые способны испытывать страх и тоску, так они ощущают, как где-то, по ту сторону доступных им вещей, рассыпаются в прах принадлежавшие им когда-то тела.И наконец, напоследок: всем вам нужно, чтобы вас кто-то любил, а сами не можете. А живым любовь не нужна, живые любят сами, да так пылают в этом огне, что не нуждаются в чужом. Любит их кто-то или нет, это для живых дело десятое, не замечают даже, не чувствуют разницы. Младший ангел-утешитель четвертого разряда или старый друг ...
Предмет і завдання екологі Предметом екології є сукупність певним чином організованих і структурованих зв'язків між організмом і середовищем. Крім того, важливою складовою екологічних досліджень є практичне застосування здобутих знань про життя природи. Цілком очевидно, що не моПоказать полностью..Предмет і завдання екологі Предметом екології є сукупність певним чином організованих і структурованих зв'язків між організмом і середовищем. Крім того, важливою складовою екологічних досліджень є практичне застосування здобутих знань про життя природи. Цілком очевидно, що не можна охороняти природу, користуватися її ресурсами, не знаючи, за якими законами вона живе і розвивається, як реагує на вплив людини і який об'єм ресурсів може взяти собі людство, щоб це не призвело до необоротних втрат. Усе це у кінцевому підсумку і є предметом екології. Головним об'єктом екологічних досліджень є природні комплекси живих організмів і середовища їх життя. Виходячи з того, що жива матерія має кілька рівнів організації, предметом екологічних досліджень є: на організменому рівні — питання взаємодії середовища з окремими особинами; на популяційно-видовому — взаємодія сукупності особин одного виду, що живуть на певній території, між собою і з довкіллям; на біосферно- біоценотичному — угруповання різних видів, у яких ці види взаємодіють один з одним і з середовищем життя. Тому в екології зазвичай виділяють такі основні напрями: аутекологія (від грец. аутос — сам, оікос і логос), що досліджує зв'язки окремого організму або виду організмів з навколишнім середовищем; демекологія (від грец. демос — народ, оікос і логос); її ще називають популяційною екологією), у завдання якої входить вивчення структури та динаміки популяцій окремих видів; синекологія (від грец. син — разом, оікос і логос), що вивчає життєдіяльність багатовидових угруповань тварин, рослин і мікроорганізмів у середовищі їх життя — лісах, річках, морях. За завданнями, які постали перед сучасною екологією, її можна поділити на загальну і прикладну. Загальна екологія — розділ біологічної науки, який досліджує загальні закономірності взаємин живих організмів та їх середовища життя. У її завдання входить вивчення механізмів пристосування організмів до середовища існування, оцінка біологічної продуктивності і динаміки чисельності популяцій, розробка теорії стійкості і зміни екологічних систем. Прикладна екологія займається розв'язанням важливих практичних завдань, що регулюють відносини людини і природи, зокрема: складання прогнозів і оцінка негативного впливу діяльності людини на природу, збереження і раціональне використання природних ресурсів; розробка інженерних, економічних, правових і соціальних заходів, покликаних зменшити тиск людини на природу, відрегулювати їх взаємини. Прикладну екологію у вітчизняній науковій літературі зазвичай називають охороною навколишнього середовища (охороною природи), а в англомовній літературі — енвайронменталізмом (від англ. environment — навколишнє середовище).
Осознание есть наблюдение без осуждения. Осознание приносит понимание, потому что нет осуждения или идентификации, но есть молчаливое наблюдение. Если я хочу понять что-то, я должен наблюдать, я не должен критиковать, я не должен осуждать, я не должен стремиться к этому как к Показать полностью..Осознание есть наблюдение без осуждения. Осознание приносит понимание, потому что нет осуждения или идентификации, но есть молчаливое наблюдение. Если я хочу понять что-то, я должен наблюдать, я не должен критиковать, я не должен осуждать, я не должен стремиться к этому как к чему-то приятному или избегать этого как что-то неприятное. Должно быть просто молчаливое наблюдение факта. Не преследуется никакая цель, но есть только осознание всего, по мере того как оно возникает. Это наблюдение, и понимание этого наблюдения, прекращается, когда есть осуждение, идентификация или оправдание. Самоанализ это самоусовершенствование, и потому самоанализ эго(само)центричен. Осознание не является самоусовершенствованием. Наоборот, это конец себя, конец «я», со всеми присущими ему специфическими странными наклонностями, воспоминаниями, запросами и устремлениями. В самоанализе есть идентификация и осуждение. В самосознании нет осуждения или идентификации, поэтому нет и самоусовершенствования. Между этими двумя есть огромная разница.Человек, который хочет улучшить себя, никогда не придёт к осознанию, поскольку улучшение подразумевает осуждение и достижение результата. В то время как осознание – это наблюдение без осуждения, без отказа или приятия. Это осознание приходит с внешними вещами, ощущать, быть в контакте с предметами, с природой. Прежде всего есть осознание вещей вокруг человека, чувствительность к предметам, к природе, затем к людям, что означает взаимоотношения; затем есть осознание идей. Это осознание, чувствительность к вещам, к природе, к людям, к идеям, не состоит из раздельных процессов, но есть один единообразный процесс. Это постоянное наблюдение над всем, над каждой мыслью и чувством и действием, по мере того как они возникают в человеке. Поскольку осознание не осуждает – нет никакого накопления. Вы осуждаете только тогда, когда у вас есть стандарт, а это означает, что есть накопление и, следовательно, улучшение своего «я», укрепление «само». Осознание означает понимание деятельности «само», своего «я», в его взаимоотношениях с людьми, с идеями и с вещами. Это осознание происходит каждый миг, от момента к моменту, и поэтому его нельзя практиковать. Когда вы практикуете что-то, это становится привычкой, а осознание – не привычка. Ум, привыкший к какому-то определённому действию, нечувствителен, ум, функционирующий в колее частного действия, туп, ему чуждо усердие, в то время как осознание требует постоянного усердия, бдительности. Это нетрудно. Именно это вы обычно делаете, когда чем-то интересуетесь, когда вам интересно наблюдать вашего ребёнка, вашу жену, ваше растение, деревья, птиц. Вы наблюдаете без осуждения, без идентификации; поэтому в таком наблюдении имеет место полная общность; наблюдающий и наблюдаемое находятся в полном слиянии. Это действительно происходит, когда вы всерьёз, глубоко интересуетесь чем-то.
Це твір який я написав)))))) Драма Лесі Українки “Лісова пісня” написана на щедрому грунті української міфології та фольклору. У творі на новому для української літератури худож-ньому рівні йде осмислення краси життя. "Лісова пісня" – це глибока філософія взаємодії добра Показать полностью..Це твір який я написав)))))) Драма Лесі Українки “Лісова пісня” написана на щедрому грунті української міфології та фольклору. У творі на новому для української літератури худож-ньому рівні йде осмислення краси життя. "Лісова пісня" – це глибока філософія взаємодії добра і зла, співіснування красивого і потворного. Цю філософію поетеса перенесла на взаємини людей і природи. За жанром “Лісова пісня" – драма-феєрія. Тут діють фантастичні постаті та реальні люди. Важливу роль, у творі відіграє природа. Вона бере активну участь у розвитку сюжету, допомагає героям у розкритті їх характерів, взаємовідносин, переживань. Природа виступає у драмі як найвища краса і гармонія. Грубе втручання у неї означає нищення краси та порушення гармонії, що веде до породження зла. Це добре розуміє дядько Лев, який живе у злагоді з лісовими силами впродовж усього свого життя. Спілкування з природою, доброзичливе ставлення до неї робить героя драми мудрим і духовно багатим. Прикладом високої моралі і мудрості дядька Лева є його бережливе ставлення до дуба-велетня – улюбленого місця розваг усіх лісових Іістот. За таке розуміння природа щедро винагороджує свого захисника: "усякі скарби з лісу йдуть”. В його господарстві був гаразд до тих пір, поки він був живий. Життя дядька Лева перебувало у гармонії з приро-дою. Боротьба за вільне, красиве, духовно багате життя окреслена стосунками Мавки і Лукаша. Лісова царівна Мавка своїм внутрішнім світом повністю відпо-відає зовнішній красі. Це гармонійна особистість. У лісі, де вона живе, про неї повсякчас піклується Лісовик, ніжно називаючи її “донею”, “дитинкою”. На зиму Мавку запрошує у своє лоно стара, скрипуча верба. У Мавку закоханий Перелес-ник. І, здається, він теж їй не був байдужим. Але одного разу Мавка відчула красу вищу, ніж та, що оточувала її. Це була музика Лукашевоі сопілки. "Навіть весна ще так ніколи не співала”, як це робила Лукашева душа на звичайній сопілці. У Мавки формується враження про Лукаша ще до знайомства з ним: якщо людський хлопець вміє так гарно грати, то й сам, напевно, гарний. Про це вона дізнається віл Лісовика,. Але, збагачений досвідом стосунків з людьми, Лісовик зразу ж застерігає Мавку, що по людських стежках “не ходить воля, там неволя тягар свій носить". Вихована в іншому світі, де без волі і краси не було життя, Мавка не розуміє занепокоєння Лісовика: Ну як таки, щоб воля – та пропала? Се так колись і вітер пропаде? Мавка щиро тягнеться до спорідненої їй душі Лукаша. Вона прагне міцного щастя, на все життя. Порив її душі до глибокого і самовідданою кохання – найвищий вияв духовного світу героїні. Заради коханого вона готова на самопожертву. Саме тому Мавка пішла з лісу, поміняла розкішні шати царівни на убоге селянське вбрання, намагалася виконувати по господарству всі доручення матері Лукаша. Однак дуже швидко Мавка зрозуміла, що життя не завжди збігається з мрією про нього. Світ добра і краси, який був притаманний серед людей дядькові Левові, не характерний для матері Лукаша. Та й сам Лукаш – людина прекрасних поривів: творчий, працьовитий, лагідний, але безвольний. Дуже швидко він піддався впливові матері і змінив своє ставлення до Мавки. Зрештою він її зрадив. Таким чином реальність, в якій опинилася Мавка, зайшла у конфлікт з її надією на щасливе життя з Лукашем. Але краса Мавки полягає в тому, що вона думає не тільки про себе. Власне її зболена душа після багатьох марних спроб вврятувати Лукаша знайшла для себе найкращий спочинок у володіннях Того, що в скалі сидить. Та коли вона відчула спробу Лукаша звільнитися від рабського ду-ху, то поспішила йому на допомогу. Такий вчинок засвідчує гуманність і глиби-ну почуттів. Самопожертва Мавки за ...
Пово́з — феодальна повинність у Київській Русі, що полягала в обов’язку доставляти продукти сільського господарства за розпорядженням князя ( феодала) на княжий двір, ринок або в похід. П. називали також обов’язок селянина постачати підводи для державних потреб. П. поступово заміПоказать полностью..Пово́з — феодальна повинність у Київській Русі, що полягала в обов’язку доставляти продукти сільського господарства за розпорядженням князя ( феодала) на княжий двір, ринок або в похід. П. називали також обов’язок селянина постачати підводи для державних потреб. П. поступово замінювався грошовим податком — "повозними грошима". Націона́льний приро́дний парк «Святі Гори» — національний природний парк, розташований в північній частині Донецької області України, в Слов'янському (11 957 га), Краснолиманському (27 665 га) і Артемівському районах. Реєстро́ві козаки́ — частина українського козацтва, прийнята на військову службу польсько-литовською владою і записана в окремий список — реєстр, звідки й назва реєстрові козаки. Ілля Рєпін народився 24 липня (5 серпня) 1844 р. у слободі Осинівка міста Чугуєва на Харківщині. Рєпін помер 29 вересня 1930 р. у "Пенатах", де згідно з його розпорядженням і був похований. Характе́рник, химоро́дник, галдо́вник («галдувати» — чаклувати) або заморо́чник (вмів напускати «морок» — туман, сон) — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі, який займався не лише ворожінням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та фізичною підготовкою, про що існує ряд історичних свідчень очевидців, народних легенд та переказів. 15 квітня 1893р. Крушельницька дебютувала на сцені Львівської опери в партії Леонори в опері "Фаворитка" Ґ. Доніцетті. Рейта́ри (нім. Reiter - вершник) - вид найманої кавалерії в арміях європейських країн у 16-18 ст. Музей міліції існує в Харкові. У 1913—1916 роках вчився композиції у Київській консерваторії в класі композиції Р.Ґліера та класі фортепіано у С.Короткевича і Григорія Ходоровського. Торки - одне з степових племен, витіснили в 1-й половині XI ст. печенігів, але потерпіли ряд поразок від російських князів і половців. Торки частиною загинули, частиною оселилися на р. Рось, визнавши владу Русі, і створили там г.Торческ. Куліш Пантелеймон Олександрович (літературні Псевдоніми: Панько Казюка, Данило Юс, Хуторянин Та Ін.) Антон Карлович Вальтер: Основні праці з фізики діелектриків і напівпровідників, техніки високих напруг і техніки вакууму, прискорювальної техніки.
Було це давно, ще за старої Австрії, в далекому 1916 році. У купе першого кла-су швидкого потяга “Львів-Відень” їхали англієць, німець, італієць. Четвертим був ві-домий львівський юрист Богдан Костів. Балачки точилися навколо різних тем. Наре-шті заговорили про мови: чия краща, бПоказать полностью..Було це давно, ще за старої Австрії, в далекому 1916 році. У купе першого кла-су швидкого потяга “Львів-Відень” їхали англієць, німець, італієць. Четвертим був ві-домий львівський юрист Богдан Костів. Балачки точилися навколо різних тем. Наре-шті заговорили про мови: чия краща, багатша і якій належить світове майбутнє. Звіс-но кожен заходився вихваляти рідну.Почав англієць: – “Англія – це країна великих завойовників і мореплавців, які сла-ву англійської мови рознесли цілим світом. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Діккенса й інших великих літераторів і науковців. Отже, їй належить світове майбутнє”.“Ніколи! – гордо заявив німець. – Німецька – мова двох великих імперій: Вели-конімеччини й Австрії, які займають пів-Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Ґеґеля, Канта, Вагнера, Ґейне. І тому, безперечно, вона має світове значення”.Італієць усміхнувся і тихо промовив: “Панове, ви не маєте рації. Італійська – це мова сонячної Італії, музики та кохання, а про кохання мріє кожен. Мелодійною іта-лійською мовою написані найкращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті й інших великих італійців. Тому італійській мові належить бути провідною у світі”.Українець довго думав, нарешті промовив: “Я не вірю у світову мову. Хто дома-гався цього, потім гірко розчарувався.Йдеться про те, яке місце відводять моїй мові поміж ваших народів. Я також міг би сказати, що українська – мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, геніального поета Тараса Шевченка. Це лірична мова найкращої з поетес світу – Лесі Українки, на-шого філософа-мислителя Івана Франка, який вільно володів 14 мовами, зокрема і по-хваленими тут. Проте рідною, а отже, найбільш дорогою, Франко вважав українську...Нашою мовою звучать понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих... Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство й можливості ваших мов. Чи могли би ви, скажіть, своїми мовами написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової літери?” “Ні”. “Ні”. “Ні. Це неможливо!” – відповіли англієць, німець й італієць”.“Вашими мовами це неможливо, а українською - зовсім просто. Назвіть якусь літеру!” – звернувся Костів до німця.“Нехай це буде літера “П”, – відповів той.“Гаразд. Назвемо оповідання “Перший поцілунок”:“Популярному перемишльському поету Повлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “Приїздіть, Павле Петровичу, – писав поважний пра-витель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, - погостюйте, пове-селитеся”. Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони - при-ятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки – премилої Поліпи По-лікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пре-чудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелю-дії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора – попро-сили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, піді-грітого пуншу, пива, принесли печені поросята, пахучі паляниці, печінковий паштет, пу-хкі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пре-солодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полу-ниць, порічок. Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про панночку. Полі-на Полікарпівна попросила прогулятися Підгородецьким парком, помилуватися приро-дою, послухати пташині пер ...
Роман "Тигролови" написаний І. Багряним протягом 1943—1944 рр. На літературному конкурсі у Львові ця книга під назвою "Звіролови" (скорочений варіант "Тигроловів") розділила перше місце з повістю Тодося Осьмачки "Старший Боярин". Роман зразу було перекладено англійською, німецькоПоказать полностью..Роман "Тигролови" написаний І. Багряним протягом 1943—1944 рр. На літературному конкурсі у Львові ця книга під назвою "Звіролови" (скорочений варіант "Тигроловів") розділила перше місце з повістю Тодося Осьмачки "Старший Боярин". Роман зразу було перекладено англійською, німецькою та голландською мовами, що свідчить про його популярність за рубежем і увагу іноземного читача до тогочасної радянської дійсності. Ще у Львові І.Багряний якось розповідав друзям про життя українців на Далекому Сході, яке він пізнав, перебуваючи там на засланні. Висловлював неодноразово жаль, що жоден вид мистецтва художньо не досліджував, не сказав правди про долю закинутих на Зелений Клин українців, їх боротьбу за виживання в умовах суворої природи, про національні проблеми. Таку книгу, в якій розповідається про українську родину Сірків, що зберегла національні традиції в далекій тайзі, та окриленого національною ідеєю відродження гетьманського правнука Григорія Многогрішного — особи сильної і безкомпромісної, й написав Іван Багряний. Сюжетна канва роману побудована навколо двох постатей — Григорія Многогрішного і майора НКВС Медвина. Їх двобій — це боротьба Людини із світом пітьми і пекла. Автор, як очевидець, змальовує страшні картини знущання над людьми, приниження їх людської гідності, насильства, приреченості на забуття в пеклі концтаборів. Головний герой роману Григорій Многогрішний — нащадок українського гетьмана Дем'яна Многогрішного — "юнак 25 літ, русявий, атлет, авіатор... Суджений на 25 років..." Такий портрет Григорія змальовано в телеграмі-блискавці, що полетіла по всіх прикордонних заставах після його втечі з поїзда — "велетенського двоокого циклопа'", — який мчав у своїх шестидесятьох рудих домовинах в'язнів з України на Колиму". На кожній зупинці майор Медвин перевіряв присутність Григорія серед в'язнів. Та не впокорився гетьманський нащадок, не змирився зі своїм, здавалось би, безвихідним становищем. Вирізавши у вагоні отвір, він вистрибує із черева страшного дракона і опиняється на волі. Своїм відчайдушним вчинком Григорій вселяє в душі в'язнів упевненість v перемозі над світом пітьми, засвідчує, що навіть приречена на смерть людяна нездоланна, коли вона сповідує високу духовність і над усе цінить людську гідність. У тайзі Григорій знаходить тепло, затишок і кохання в родині полтавських переселенців Сірків. Добрий душею старий Сірко, його лагідна дружина, щира в коханні Наталка відігріли зболене серце і поранену душу колишнього в'язня, повернули його до життя. Однак Григорій знав, що Медвин не залишить його в спокої, буде шукати і в тайзі. Так і сталося. При першій нагоді Григорій поквитався зі своїм кривдником. І не тільки зі своїм. Такі дракони, як Медвин та їх поплічники, нищили мільйони людей, гідно представляючи систему сталінського терору. Перемога Григорія над "людоловом" Медвиним символізує боротьбу гордого і волелюбного українського народу проти жорстокого тоталітарного режиму, що калічив людей фізично, але не зміг подолати їх духовність, бо, як говорить один із в'язнів, "ліпше вмирати, біжучи, ніж жити, гниючи!" Перечитуючи твір, зупиніться на тих розділах, сценах, фактах, що найбільш повно характеризують героїв-антиподів: Григорія Многогрішного і Медвина. Випишіть для себе уривки, де йдеться про мужність і витримку головного героя та про долі інших персонажів, скалічених репресивною системою. Пригадую, як наш славетний режисер Юрій Іллєнко вимріював створити кінофільм за "Тигроловами", захоплений можливістю образно сконцентрувати в символічних дра ...
Було це давно, ще за староїАвстрії, в далекому 1916 році. Укупе першого кла-су швидкогопотяга “Львів-Відень” їхалианглієць, німець, італієць.Показать полностью..Було це давно, ще за староїАвстрії, в далекому 1916 році. Укупе першого кла-су швидкогопотяга “Львів-Відень” їхалианглієць, німець, італієць.Четвертим був ві-домийльвівський юрист БогданКостів. Балачки точилисянавколо різних тем. Наре-штізаговорили про мови: чиякраща, багатша і якій належитьсвітове майбутнє. Звіс-нокожен заходився вихвалятирідну.Почав англієць: – “Англія – цекраїна великих завойовників імореплавців, які сла-вуанглійської мови рознеслицілим світом. Англійська мова –мова Шекспіра, Байрона,Діккенса й інших великихлітераторів і науковців. Отже,їй належить світове майбутнє”.“Ніколи! – гордо заявив німець.– Німецька – мова двохвеликих імперій: Вели-конімеччини й Австрії, якізаймають пів-Європи. Це мовафілософії, техніки, армії,медицини, мова Шіллера,Ґеґеля, Канта, Вагнера, Ґейне. Ітому, безперечно, вона маєсвітове значення”.Італієць усміхнувся і тихопромовив: “Панове, ви немаєте рації. Італійська – цемова сонячної Італії, музики такохання, а про кохання мрієкожен. Мелодійною іта-лійською мовою написанінайкращі твори епохиВідродження, твори Данте,Боккаччо, Петрарки, лібретознаменитих опер Верді, Пуччіні,Россіні, Доніцетті й іншихвеликих італійців. Томуіталійській мові належить бутипровідною у світі”.Українець довго думав,нарешті промовив: “Я не вірюу світову мову. Хто дома-гавсяцього, потім гіркорозчарувався.Йдеться про те, яке місцевідводять моїй мові поміжваших народів. Я також міг бисказати, що українська – мованезрівнянного сміхотворцяКотляревського, геніальногопоета Тараса Шевченка. Целірична мова найкращої зпоетес світу – Лесі Українки, на-шого філософа-мислителяІвана Франка, який вільноволодів 14 мовами, зокрема іпо-хваленими тут. Протерідною, а отже, найбільшдорогою, Франко вважавукраїнську...Нашою мовою звучать понад300 тисяч народних пісень,тобто більше, ніж у вас усіхразом узятих... Я можу назватище багато славних імен свогонароду, проте вашим шляхомне піду. Ви ж, по суті, нічого несказали про багатство йможливості ваших мов. Чимогли би ви, скажіть, своїмимовами написати невеликеоповідання, в якому б усі словапочиналися з однаковоїлітери?” “Ні”. “Ні”. “Ні. Ценеможливо!” – відповілианглієць, німець й італієць”.“Вашими мовами ценеможливо, а українською -зовсім просто. Назвіть якусьлітеру!” – звернувся Костів донімця.“Нехай це буде літера “П”, –відповів той.“Гаразд. Назвемо оповідання“Перший поцілунок”:“Популярномуперемишльському поетуПовлові Петровичу Подільчакуприйшло поштою приємнеповідомлення: “Приїздіть,Павле Петровичу, – писавповажний пра-вительПідгорецького повіту ПолікарпПантелеймонович Паскевич, -погостюйте, пове-селитеся”.Павло Петрович поспішив,прибувши першим поїздом.Підгорецький палац Паскевичівпривітно прийняв приїжджогопоета. Потім під’їхали поважніперсони - при-ятеліПаскевичів... Посадили ПавлаПетровича поряд панночки –премилої Поліпи По-лікарпівни.Поговорили про політику,погоду. Павло Петровичпрочитав підібрані пре-чудовіпоезії. Поліна Полікарпівнапограла прекрасні полонезиПонятовського, прелю-діїПуччіні. Поспівали пісень,потанцювали падеспан, польку.Прийшла пора – попро-силипообідати. Поставили повніпідноси пляшок: портвейну,плиски, пшеничної, піді-грітогопуншу, пива, принесли печеніпоросята, пахучі паляниці,печінковий паштет, пу-хкіпампушки під печеричноюпідливою, пироги, підсмаженіпляцки. Потім подали пре-солодкі пряники, персиковеповидло, помаранчі, повніпорцелянові полумиски полу-ниць, порічок. Почувшиприємну повноту, ПавлоПетрович подумав пропанночку. Полі-на Полікарпівнапопросила прогулятисяПідгородецьким парком,помилуватися приро-дою,послухати пташині переспіви.Пропозиція повністю підійшлаприхмілілому поету. Походили,погуляли ... Поросли папороттюпрадавній парк подарувавприємну прохо-лоду. Повітряп'янило принаднимипахощами. Побродившипарком, пара присіла підпорослим плющем платаном.Посиділи, помріяли, позітхали ...
“Гаразд. Назвемо оповідання “Перший поцілунок”:“Популярному перемишльському поету Повлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “Приїздіть, Павле Петровичу, – писав поважний пра-витель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, - погостюйте, пПоказать полностью..“Гаразд. Назвемо оповідання “Перший поцілунок”:“Популярному перемишльському поету Повлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “Приїздіть, Павле Петровичу, – писав поважний пра-витель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, - погостюйте, пове-селитеся”. Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони - при-ятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки – премилої Поліпи По-лікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пре-чудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелю-дії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора – попро-сили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, піді-грітого пуншу, пива, принесли печені поросята, пахучі паляниці, печінковий паштет, пу-хкі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пре-солодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полу-ниць, порічок. Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про панночку. Полі-на Полікарпівна попросила прогулятися Підгородецьким парком, помилуватися приро-дою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмілілому поету. Походили, погуляли ... Поросли папороттю прадавній парк подарував приємну прохо-лоду. Повітря п'янило принадними пахощами. Побродивши парком, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнули-ся. Почувсь перший поцілунок: прощай, парубоче привілля
Прошу прочитати, панове, переконливі переваги і просто перемога:)Цікаво, чи можливо так ще на якійсь мові написати? Чи скупість не дозволить?“Перший поцілунок”:“Популярному перемишльському поету Повлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “ПрПоказать полностью..Прошу прочитати, панове, переконливі переваги і просто перемога:)Цікаво, чи можливо так ще на якійсь мові написати? Чи скупість не дозволить?“Перший поцілунок”:“Популярному перемишльському поету Повлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “Приїздіть, Павле Петровичу, – писав поважний пра-витель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, - погостюйте, пове-селитеся”. Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони - при-ятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки – премилої Поліпи По-лікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пре-чудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелю-дії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора – попро-сили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, піді-грітого пуншу, пива, принесли печені поросята, пахучі паляниці, печінковий паштет, пу-хкі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пре-солодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полу-ниць, порічок. Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про панночку. Полі-на Полікарпівна попросила прогулятися Підгородецьким парком, помилуватися приро-дою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмілілому поету. Походили, погуляли ... Поросли папороттю прадавній парк подарував приємну прохо-лоду. Повітря п'янило принадними пахощами. Побродивши парком, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнули-ся.Почувсь перший поцілунок: прощай, парубоче привілля
Гришка, за кого угодно твари должны быть сменяемы вместе со всеми своими ополизами.я за зю.он говорит про национализацию прир ресурсов.а у нас в экономике больше ничего и не осталось
Видатний англійський мислитель Томас Гоббс (1588—1679) — теоретик природного права, на початку революції виступив захисником королівської влади. Після закінчення громадянської війни опублікував свій основний твір «Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і громадянПоказать полностью..Видатний англійський мислитель Томас Гоббс (1588—1679) — теоретик природного права, на початку революції виступив захисником королівської влади. Після закінчення громадянської війни опублікував свій основний твір «Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і громадянської» (1651р.). Гоббс Томас народився в Мальмсбері, в родині священика. Закінчив Оксфордський університет, одержав ступінь бакалавра, але відмовився від викладацької роботи. Відвідав Францію, Італію, Голландію. На початку англійської революції написав трактат на захист короля, був примушений емігрувати. У 1651 р. повернувся до Англії і опублікував книгу «Левіафан». Шанобливо був прийнятий О. Кромвелем, прийняв участь в реорганізації університетської освіти, опублікував ряд праць з філософії. Після смерті Гоббса «Левіафан» було публічно спалено, а церква включила його твори в список заборонених книг.Вчення про право і державу Гоббс прагнув перетворити в таку ж точну науку, як геометрія. Якби її істини оспорювались тими, пише він, чиї інтереси ними зачеплені, то вчення геометрії було б «витиснуте спаленням усіх книг з геометрії». Вчення про право і несправедливість постійно оспорюються як пером, так і мечем. Які ж результати прагнення автора «Левіафана» перетворити своє вчення в точну науку?Насамперед, своє вчення Гоббс будує на вивченні природи людини. На його думку, люди рівні від природи («рівність здібностей»), але через рівність виникає взаємна недовіра. До того ж людина ще й істота глибока егоїстична, збурена жадібністю, страхом і честолюбством. «Звідси видно, що, поки люди живуть без загальної влади, яка тримає усіх у страсі, вони знаходяться в тім стані, що називається війною, і саме в стані війни всіх проти всіх». До такого стану «війни всіх проти всіх», на думку мислителя, звичайно опускаються під час громадянської війни. Очевидно, тут проявилося неприйняття ним громадянської війни в Англії.Який же вихід бачиться Гоббсу з цього стану суспільства? Такий вихід, вважає філософ, теж коріниться в природі людини: почасти в пристрастях, що схиляють людей до миру, почасти в розумі, який підказує умови миру. А «ці умови суть те, що інакше називається природними законами».Отже, у природному стані, за Гоббсом, кожен індивід рівною мірою мав природне право. Останнє він визначає як свободу всякої людини використовувати власні сили за своїм розсудом для збереження власного життя. У природному стані кожна людина має право на все, «навіть на життя всякої іншої людини», що і призводить до війни між ними. Згубність такого стану примушує людей шукати шлях до його припинення. Цей шлях указують предписания розуму, природні закони. Отже, право і закон розрізняються між собою так само, як свобода і зобов´язання. Природне право Гоббс визначає як свободу людини робити чи не робити що-небудь (для свого збереження). Природний закон зобов´язує прагнути до миру, забороняє робити те, що згубно для життя.Основний природний закон проголошує: необхідно шукати миру і слідувати йому. З нього випливає і другий природний закон: в інтересах миру і самозахисту варто задовольнятися таким ступенем свободи стосовно інших людей, яку людина допустила б у інших стосовно себе. Інакше право робити усе, що людина хоче, повертає людей у природний стан, тобто в стан війни.З другого природного закону випливає третій: люди повинні виконувати укладені ними угоди. Вони — початок і джерело справедливості. Справедливість і власність, за Гоббсом, починаються із заснування держави. Він називає ще 16 природних (незмінних і вічних) законів, зміст яких може бути резюмова-ний в одному легкому правилі: не роби іншому того, чого ти не бажав би, щоб було зроблено стосовно тебе.Щоб ус ...