Вы искали статусы про Дитинство Мы нашли вам такой статус для контакта, аськи, qip:
- Бачив сьогодні цікаву картину...Як матір сварила маленьку дитину...В одній руці пиво, а в роті цигарка,дитинка стояла тихенько і плакала...За що ж мене мамо, свариш ображаєш ?Показать полностью..Бачив сьогодні цікаву картину...Як матір сварила маленьку дитину...В одній руці пиво, а в роті цигарка,дитинка стояла тихенько і плакала...За що ж мене мамо, свариш ображаєш ?невже своє рідне дитя не кохаєш... ?!Не мій нині злочин що я народилось,а твій... Мамо мОя, що знову напилась.А чий же питаю себе в голівонці,чи так мама ваша своїЙ рідній донці ! -Казала ледь тепла, над вами глумилась...Така я погана ? чим вже заслужила ?Ти Богові докір завжди посилаєш,немаєш де жити, і грошей немаєш.А хто ж таку долі тобі посилає ?Ти маєш де жити ! Чоловіка кохаєш...та не одного... багато їх маєш.Та жадібність душу назад вивертає,бо хочеш ще більше - а чого не знаєш...Матусю !!! Мутусю !!! Матусенько мила,чого ж ти з дитинства життя вже пропила,прокурені руки мене пригортають,солонії сльози лице обпікають,а я хочу ласки, й твої любові,і час наш проведений де тільки нас двоє.так хочу. І Боженьку прошу !Ловіть свою думку у ранньому віці,до мудрості й Бога тягніться, туліться,а час на розваги купуйте ціною - майбутнім і тим що буде з головою...Бо знаєте, як, кажуть в народі !? - нема за що взятись - візьмітся за розум !!!Ієремія Вільхович 20.02.2012 р.
- да да....була така фігня дитинства)))
- Непогана музика для дитинства ХД
- Хочеться назад в дитинство...Коли ти парився, що тебе не випускають надовго в двір гратися. Коли сусідські хлопчаки задирали спідницю. Коли здавалось, що в школі задають забагато домашньої роботи. Коли зранку сльози текли від того, що волосся заплуталось і не розчісувалось. А не Показать полностью..Хочеться назад в дитинство...Коли ти парився, що тебе не випускають надовго в двір гратися. Коли сусідські хлопчаки задирали спідницю. Коли здавалось, що в школі задають забагато домашньої роботи. Коли зранку сльози текли від того, що волосся заплуталось і не розчісувалось. А не від того, що в тебе в житті все заплуталось...І не розплутується...Інколи просто хочеться закрити очі, а коли відкриєш, щоб все стало на свої місця. Так, як воно мало би бути...Інколи забагато думаю. Забагато заплутую. А ще забагато хочу...
- Дитинство-не час від народження до деякого віку.Коли дитина дорослішає то відмовляється від іграшок.Дитинство-королівство де ніхто не вмирає
- згадав дитинство
- Правильно!!З дитинства вчись на кол1нках=)) (молитись)
- класний серіал)))))дитинство моє з ним пройшло))
- Читаеш i дитинство пробiгае перед очима! )))
- Блін,музика дитинства)
- Красуні,слухай ще постав фотку де ми вс разом з дитинства:)
- З Сьогодні о 10:00 до 26 лютого 2012 р. о 19:00м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 53 (виставковий зал спілки художників)Мотомандрівник Валерій Кришень втілив свою мрію дитинства і проїхав навколо світу на мотоциклі сам! Цікава людина, захоплюючі історії з подорожі, чудові фотографії - приходьте, дивіться, спілкуйтесь, мрійте і втілюйте свої мрії!!! більше інформації на сайті винуватця події - proidysvit.com/
- Inline, ахахах Дорогий друже дитинства, будь ласка висловлюйся прилічно всетаки я дівчина як не як)
- Дитинство: Скінчились гроші – пішов, нарвав
- з дитинства знач?))) да?
- Дитинство закінчується тоді, коли з'являються спогади, що викликають смуток.
- Фронтмен гурту «Тінь сонця» Сергій Василюк: «Письменники дитинства – як друзі, хтось лишився зі мною, хтось – ні»
- Згадаємо наше безтурботне дитинство?
- Дитинство: Скінчились гроші – пішов, нарвав листя, граєш далі.
- ссылка)Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців – клен, у росіян – берізка, а в нас – верба й калина. Правду каже прислів’я: без верби й калини нема України. З давніх-давен наш народ опоетизував цей кущ, оспівав у піснях. Наруга над нею вкривала людину ганьПоказать полностью..ссылка)Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців – клен, у росіян – берізка, а в нас – верба й калина. Правду каже прислів’я: без верби й калини нема України. З давніх-давен наш народ опоетизував цей кущ, оспівав у піснях. Наруга над нею вкривала людину ганьбою. Дітям, аби ті не нівечили цвіту, казали: не ламайте калину, бо накличете мороз. Справді, калина цвіте насамкінець весни, коли вже відходять заморозки. Тож; не дивно, що колись цю рослину цінували особливо. Не було, здається, хати, біля якої не кущувала б калина. Як забіліють квіти, дівчата ними коси прикрашають. А вже коли достигали, їх вішали попід стріхою. Йдеш, бувало, селом – хати, неначе в коралах, червоніють густими намистинками. В народній медицині, очевидно, не було помічніших ліків од застуди, ніж калиновий чай. Калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали гільце молодої. Побачу цю ніжну, тремтливу дівчину-красуню, і наринають світлі спомини дитинства... Якось пішли ми з мамою на урочище, щоб запасти на зиму калинових кетягів. Мама зупинилася біля куща над криницею і мовила: «Ось тут стояла колись наша хата. Як тільки ми побралися з твоїм батьком, одразу й оселю заходилися зводити. А під осінь я висадила біля застільного вікна кущ калини. Чи то земля така родюча, чи тому, що поливала, тільки швидко розрослася. Соловейко на ній гніздо звив і щовесни нам оддячував піснями. Згодом, як ти мав з’явитися, тато із пагона змайстрував сопілку. Було таке повір’я, «якщо зробити з калини сопілку, в сім’ї неодмінно з’явиться син — продовжувач роду. Так воно чи ні — суди сам. Але коли переїздили, я ні за чим так не тужила, як за калиною…». Коли вже ув’язували в пучки ваговиті грона, мама попрохала: «Може б ти ...
- Тьотя Катя ви дуже гарно з Аньою виглядаєте))Ви ніби повернулися назад у дитинство)
- Розкопана до мертвого піску,заріджена хімічними відходами наша земля викликає співчуття,наче вона жива істота. Так воно і є,земля жива,чому б тоді її називали матір’ю і сестрою?відмовляючи в розумі всім іншим істотам,люди не можуть собі цього уявити,але ті хто працює коло землі зПоказать полностью..Розкопана до мертвого піску,заріджена хімічними відходами наша земля викликає співчуття,наче вона жива істота. Так воно і є,земля жива,чому б тоді її називали матір’ю і сестрою?відмовляючи в розумі всім іншим істотам,люди не можуть собі цього уявити,але ті хто працює коло землі зауважили:’’ Якщо любиш землю,вона тобі віддячить ‘’. Ми залежні від землі більше ніж вона від нас, і з рештою спільно переживаємо природні катаклізми, смертельно небезпечні для таких маленьких істот як люди, хоча найменші комахи, черв’яки, бактерії не так потерпають. Людство терпить через повені, пожежі, землетруси, урагани,так само, як внаслідок воїн. Результатом цього є голод, мор, бездомність. Тільки любов до життя дає людині змогу оплакавши рідних побудувати новий дім. Треба бути постійно готовим до стихійного лиха, вміти рятуватись від нього. Це не війна,природи проти людини, і не слід її проклинати. Також не помста, земля також страждає,коли її обличчя спотворюється. Сили космосу стирають з планети цілі країни, знищують острови. Якби земля була лише кам’яною кулею, щоб змушувало її вибухати вулканами, рухати материками, опускати-піднімати морське дно. Людина нині здатна спотворити лице землі, цю тонесеньку плівку, що зветься ноосферою. Але їй не дано проникнути до самого серця, але людина може вийти на контакт із усіма свідомостями всесвіту вийшовши з смужки власної свідомості. Не технічний прогрес і доброта зроблять ії щасливою, а гармонія з усім живим. Фантастика видається мені компенсацією, неспроможності людини вийти за межі п’яти відчуттів. У звичайній людині ще з дитинства паралізують бажання потрапити у майбутнє всілякі анти утопічні історії, знищивши людську гідність на землі,суспіль ...
- що все втрачено,а насправді - 16,це найкраща пора життя, і не дитинство і не доросле життя*
- В нашого покоління було найкраще дитинство тепер ми маємо що згадувати !!!!!!!
- ага, дитинство згадав))))
- Руся,якого хєра ти тут доказуєш непонятно шо.твоєї думки ніхто не питає.це для тих у кого було нармальне дитинство.а не для тебе і втоїх друзів у яких було воно не таким.ясно.
- Джим, спасибі за дитинство ))))
- любов з дитинства)) ахах)
- буває сідаєш і немає чого з дитинства і згадати , навіть зі школи.Потім згадуєш що не жив і все стає на свої місця
- Емма Андієвська народилася 1931 року на Донеччині . Незвичайним э життя письменниці . Раннє дитинство Емми пов язане з містом Сталіно. Потім родина переїхала до Вишгорода . Саме тут письменниця в перше побачила жінок в білих вишиваних сорочках , які босоніж ступали по чорній Показать полностью..Емма Андієвська народилася 1931 року на Донеччині . Незвичайним э життя письменниці . Раннє дитинство Емми пов язане з містом Сталіно. Потім родина переїхала до Вишгорода . Саме тут письменниця в перше побачила жінок в білих вишиваних сорочках , які босоніж ступали по чорній весняній ріллі , а з якою колоритною багатою мовою вони спілкувалися. Емму змалечку готували на росіянку . До шести років вона взагалі не володіла українською мовою, для неї навіть добирали няньок з російським акцентом ,аби виховати панську дитину . Не виховали . Бо кожна нормальна дитина гостро реагує на справедливість . З 1943 року мешкає в Західній Європі . Закінчила в Німеччині університет , згодом переселилася до Парижа , а потім до – США. Наприкінці 60-х років ХХ століття Емма повертається до Німеччини . Емма Андієвська працює в різних літературних жанрах : вона пише великі прозові твори , вірші, останнім часом створює і казки .
- то ти незнав дитинства без Жувачок по 10 копйок,які викликають язву навіть ще її непожувавши...і пітарди "Чорний корсар" які стріляють 3 штуи з 60-ти...а ти всеодно радієш ...і біжиш ще цієї хєрні купляєш=)))
- справжня дружба з дитинства
- хахаха.......глибоке дитинство)))))файні)
- Україна… Хортиця… 300 років тому…Приїхали два молоді жиди в Запоріжську Січ. Підходять до Отамана і говорять :- Пане Отамане, ми відважились стати козаками.Отаман, витріщив квадратні очі від почутого. А козаки котрі стояли біля нього аж заплакали від сміху. І потім на силу промовив :- Та деж ви- хлопці бачили, щоб жиди козаками були.Показать полностью..Україна… Хортиця… 300 років тому…Приїхали два молоді жиди в Запоріжську Січ. Підходять до Отамана і говорять :- Пане Отамане, ми відважились стати козаками.Отаман, витріщив квадратні очі від почутого. А козаки котрі стояли біля нього аж заплакали від сміху. І потім на силу промовив :- Та деж ви- хлопці бачили, щоб жиди козаками були.А вони :- Бо то мрія дитинства, і заплакали.Говорили- балакали та все ж переконали.Але при одній умові, говорить Отаман :- Ось бачити Дніпро, широкий і могучий, перепливете туди і назад, тоді і станете козаками.Куди тут діватись і почали вони марафон, хто швидше.… Перепливли вони насилу туди, а тепер треба назад.… Пливуть, пливуть. І нарешті один виходить на берег. А другий по середині ріки не витримує дистанції і кричить :- А-а -а- брам, поможи… тону-у-у…Абрам, втомлено і радісно відповідає :- Неможу-у-у, де ти бачив щоб козак жиду допомагав?…
- Ім'я Оксана - це українська розмовна форма імені Ксенія. Це ім'я походить від слова "Ксенія", що означає - гостинність або "ксенос" чужий, чужоземний (грец.). У Оксани зазвичай нелегка, але часто цікаве життя. Вона не здатна тверезо оцінити себе і звичайно у своїх невдачаПоказать полностью..Ім'я Оксана - це українська розмовна форма імені Ксенія. Це ім'я походить від слова "Ксенія", що означає - гостинність або "ксенос" чужий, чужоземний (грец.). У Оксани зазвичай нелегка, але часто цікаве життя. Вона не здатна тверезо оцінити себе і звичайно у своїх невдачах частіше звинувачує інших людей або вважає, що обставини склалися не на її користь. Оксана досить розважлива, економна і скупа. Оксана грунтовна дівчина, вона здатна виявити величезне терпіння, наприклад, протягом усього дня вона допомагатиме дітям з уроками. Оксана з самого дитинства і протягом усього життя непередбачуване. Вона здатна, наприклад, несподівано почати відвідувати секцію карате. Якщо Оксана щось вирішила для себе, то відмовити її не вийде, вона неодмінно все зробить по-своєму. Оксана обнолюб, ревнива, але якщо вона виявить привід для ревнощів, то може замкнутися в собі. Іноді намагається перевиховати чоловіка, але отриманий належну відсіч трохи охолоджує її. Намагається зробити так, щоб її родина жила окремо від свекрухи.
- Амріта повертає молодість, молодість повертає дитинство, дитинство повертає вічність. (с) http://www.pepe.com/ru/events/-87
- День 10 - пісня, під яку ви засинаєтеДень 01 - ваша улюблена пісняДень 02 - сама нелюбима пісняДень 03 - пісня, яка робить вас щасливимиПоказать полностью..День 10 - пісня, під яку ви засинаєтеДень 01 - ваша улюблена пісняДень 02 - сама нелюбима пісняДень 03 - пісня, яка робить вас щасливимиДень 04 - пісня, яка примушує сумуватиДень 05 - пісня, яка нагадує вам про когосьДень 06 - пісня, яка нагадує вам про яке-небудь місцеДень 07 - пісня, яка нагадує вам про настання певної подіїДень 08 - пісня, яку ви знаєте напам'ятьДень 09 - пісня, під яку ви любите танцюватиДень 10 - пісня, під яку ви засинаєтеДень 11 - сама весняна пісняДень 12 - сама осіння пісняДень 13 - сама зимова пісняДень 14 - сама літня пісняДень 15 - пісня, яка "про вас"День 16 - пісня, яку ви любили, а тепер ненавидитеДень 17 - пісня, яку ви часто чуєте по радіоДень 18 - пісня, яку ви хочете почути по радіоДень 19 - пісня, яку ви вважаєте своїм особистим гімномДень 20 - пісня, яку ви слухаєте, коли гніваєтесяДень 21 - пісня, яку ви слухаєте, коли щасливіДень 22 - пісня, яку ви слухаєте, коли сумноДень 23 - пісня, яку ви хотіли б чути на своєму весілліДень 24 - пісня, яка грала б на своїх похоронахДень 25 - пісня, яка примушує вас сміятисяДень 26 - пісня, яку ви умієте грати на музичному інструментіДень 27 - пісня, яку ви хотіли б навчитися гратиДень 28 - пісня, яку ви наспівуєте останнім часомДень 29 - пісня з дитинстваДень 30 - ваша улюблена пісня в цей час минулого року